| description:
|
<DIV STYLE="text-align:Left;"><DIV><DIV><P><SPAN>Министерство внутренних дел. Техническо-строительный комитет.</SPAN></P><P><SPAN>Киевская губерния. План гор. Черкасс [Дело]. - [До 1850]. - 1 лист. - (Фонд Техническо-строительного комитета МВД. Опись № 166, Киевская губ.). -</SPAN></P><P><SPAN>В деле содержится план города Черкасс Киевской губернии. Масштаб: 200 сажень в 1 английском дюйме. Бумага. Тушь, карандаш, акварель .</SPAN></P><P><SPAN>1. Территория (коллекция). 2. Черкассы, город (Украина) -- Планы.</SPAN></P><P><SPAN>ББК 63.3(28-8Кие-2Черкассы)52я64</SPAN></P><P><SPAN>ББК 85.118я64</SPAN></P><P><SPAN>Источник электронной копии: РГИА</SPAN></P><P><SPAN>Место хранения оригинала: РГИА. Ф. 1293. Оп. 166. Киевская губ. Д. 46. </SPAN></P><P><SPAN>https://www.prlib.ru/item/336130</SPAN></P><P><SPAN /></P><P><SPAN>1797 року, січня 31-го</SPAN></P><P><SPAN>ВІДОМІСТЬ, ЯКА БУЛА ПОДАНА ГЕНЕРАЛ-ПРОКУРОРОВІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ КНЯЗЮ ОЛЕКСІЮ БОРИСОВИЧУ КУРАКІНУ ПРО СТАНОВИЩЕ МІСТА ЧЕРКАСИ, КІЛЬКІСТЬ В НЬОМУ БУДІВЕЛЬ І СКЛАД НАСЕЛЕННЯ.</SPAN></P><P><SPAN>«Оный Город состоит по правой стороне реки Днепра, по коему судоходство производится и доставляется с вершины оного разной строевой и корабельный лес. Купечества и мещанства мало и по большой части купечество из евреев. Промыслы ж жители того города имеют разными шипотынами товарами, а некоторые упражняются в хлебопашестве. Строение оного города иррегулярное простое и городского вида не имеет. Сколько ж земли имеется за неснятием в натуре неизвестно, и особо выгонной земли; по пропорции усадебного места не вымежевано. Угодья ж по карте явствуют, что в окрестности оного леса к строению годного изобильно».</SPAN></P><P><SPAN>Також у відомості приводяться статистичні дані про Черкаси межі XVIII та XIX ст.:</SPAN></P><P><SPAN>· На той час в місті проживало понад 3 000 жителів обох статей, з яких 2/3 – міщани православного віросповідання. Також серед містян присутні: 188 – євреї, 74 – дворяни-шляхта.</SPAN></P><P><SPAN>· В місті не існувало ще жодної капітальної (кам’яної/цегляної) будівлі, натомість було 535 дерев’яних «мазаних» будинків.</SPAN></P><P><SPAN>· Культові споруди в місті представлені двома православними церквами (Миколаївська та Свято-Троїцька) та однією католицькою (каплиця на Замковій горі).</SPAN></P><P><SPAN>· На території міста розташовувалися: 3 вітряні та 17 водяних млинів, 15 кузень, 2 шинки, 1 єврейська школа.</SPAN></P></DIV></DIV></DIV> |